ІСТОРІЯ


Як тебе не любити, Славуто!

Пахне хвоя і рута,
Буйна зелень буя…
Здраствуй, рідна Славуто -Полісянко моя!

Такими словами місцевий поет Володимир Семеновський висловив свою любов до рідного міста у вірші «Синьоока Славута».        
У вінку соснових лісів, потопаючи у зелені і квітах, розкинулось на невисоких піщаних пагорбах місто з такою гарною назвою – Славута.
Для одних Славута є місцем їх народження, іншим – містом проживання або випадкових відвідин, але кожному, хто доторкнеться до цього куточка Волинського краю, обов’язково западе в очі краса міста, про яку йдеться вже в його імені. 
Геніальна українська поетеса, волинянка Леся Українка не змогла не відчути своїм серцем краси нашої місцини Волинського краю. Її захоплення природою Славутчини вилилося у пам’ятні кожному жителю міста слова: “Славути красної бори соснові...” 
Окрасою Славути слугує спокійна річка Утка, яка протікає через усе місто, розливаючись ставками, і на його околиці впадає в обійми повноводної Горині. 
Важко розкриває таємницю своєї назви наше місто. Дослідники по-різному тлумачать і його первісну назву “Славутин” і пізнішу – “Славута”. Існує декілька легенд про походження назви міста, яка з часом змінювалась: Славутин – Славутина – Славута. За однією з легенд, назва міста пов’язана із мальовничою (славною) природою, за іншою назва «Славутина» походить від слів “славна” та “утина” – сховище, куди можна втекти (утекти). 
Проте чи не найдостовірнішою є думка про те, що назву місту дали його засновники князі Заславські на честь свого роду.
Славута – наймолодше місто Хмельниччини, що має статус історичного. Йому виповнилося 375 років. Нещодавно в архіві міста Кракова в Польщі виявлено привілей, виданий 25 квітня 1633 року князем Юрієм Заславським, такого змісту: «Шляхетному пану Авелю Тошковському, слузі моєму, даю цей мій лист, рукою моєю підписаний, печаткою затверджений, на осадження містечка Славутин на грунтах моїх новозаславських».
Містечко засноване на території існуючого тут села Деражня Воля (територія навколо сучасної площі Шевченка). Така назва села породила помилкову думку про те, що місто засноване на базі двох сіл: Деражня (територія на правобережжі р.Утка) та Воля.
В минулому місто Славутин мало такі межі: русло р.Утка, сучасний Партизанський провулок, вул.Робітнича, вул.Ярослава Мудрого, вул. Б.Хмельницького, вул.Артема, вул.Волинська до р.Утка.
Славута була типовим містечком ремісництва і торгівлі Правобережжя України. Як один з торговельних центрів, місто володіло Магдебурзьким правом.
Центром міста слугувала велика ринкова площа з торговими рядами і ратушею. Одноповерхова споруда торгових рядів у вигляді видовженої підкови закінчувалася двоповерховою ратушею. 
Місто Славута з часу свого заснування було багатонаціональним. Тут в мирі і злагоді протягом століть проживали євреї, українці, поляки та німці. Кожна національна община проживала на певній території, мала свої школи, лікарні, культові споруди.

Єврейське населення було найчисельнішим у місті. Саме євреї займалися кустарними промислами і торгівлею. У Славуті діяла відома в царській Росії друкарня з випуску релігійної єврейської літератури. 
Завдяки одруженню у 1710 році князя Павла Сангушка з княгинею Марією Любомирською, земельні володіння князів Заславських, а згодом Любомирських на Волині, в тому числі Славутчина, перейшли у володіння князів Сангушків. 
Володіння Сангушків складалися з повітового міста Заслава, містечок Славута, Білогородка і Корниця та 97 сіл. Вони простяглися від Новоград-Волинського і Острозького повітів до Подільської губернії на відстані до 96 км в довжину і 32 км в ширину. 
Вся площа князівської землі складала біля 112 тис. га, з яких більше половини орної землі, а решта – під лісами, озерами і ставками. Ліси займали 33,6 тис. га. 
Тутешні лісові і водні багатства звабили князів Сангушків перенести у містечко Славуту свою резиденцію, для чого третя дружина князя Павла Барбара Дуніна в кінці 18 ст. розбила парк і переобладнала існуючу будівлю у княжий палац.
Триповерховий палац стояв на високому пагорбі в парку неподалік костьолу, поряд розміщались будівлі кухні, прислуги, конюшні з кімнатами для канцелярії і житла.
Першим поселився у Славуті син Павла Сангушка та Барбари Дуніної князь Геронім Сангушко – староста Черкаський, воєвода Волинський, генерал – поручик російської армії. Князь Геронім Сангушко відкрив у 1795 р. суконну мануфактуру, а через два роки Славута одержала статус містечка. 
У 1798 р. він заснував у місті завод по розведенню коней англо-арабської породи. Багаточисленне стадо коней складалося із трьох табунів: Черкаського на Придніпров’ї, Клембівського та Славутського на Волині.
На суконній фабриці випускались знамениті славутські бурки та сукно на мундири для офіцерів морського флоту Росії.
Це підприємство міста, якому минуло 214 років, діє і донині, випускає ковдри, а для музею Івана Франка у місті Вінніпегу, що в Канаді, на прохання української діаспори виткали відомий гобелен «Козак Мамай».
Другий екземпляр гобелену експонується у Славутському історичному музеї.
Великий внесок у розвиток міста зробив князь Євстафій Сангушко, син князя Героніма. Будучи у 1812 році полковником Кінсбургського драгунського полку, князь перейшов на бік французів у війні з Росією. Весь похід 1812 року він здійснював при головній квартирі французької армії у чині ад’ютанта Наполеона І.
За зраду присязі князь Євстафій був позбавлений титулів і маєтків, але уже в 1813 р. одержав прощення від імператора Олександра І і  зайнявся господарською діяльністю у своїх маєтках на Волині. 
З 1817 р. князь Євстафій – представник дворянства Волинської губернії. 
Євстафій Сангушко дбав про розвиток промислового виробництва, удосконалив виробництво на суконній мануфактурі, розширив діяльність конезаводу. У 1818 році він відкрив в Славуті підприємство по випуску паперу, у 1825 році збудував механічний завод (100 років тому на базі відкрито фаянсовий завод), у 40-х роках – лісопильню та чавунно-ливарний завод. 
Князь Євстафій дбав про розвиток культури і духовності в краї, володів великою бібліотекою та архівом, колекціонував твори мистецтва, сприяв будівництву культових споруд у місті і селах. 
На кошти князя і прихожан у Славуті в 1819 році збудовано діючу донині православну церкву в ім’я Різдва Пресвятої Богородиці. У 2009 році цьому найстарішому православному храму міста виповнюється 190 років. 
У 1825 р. закінчено будівництво костьолу Святої Дороти, названого на честь своєї дочки Дороти, що померла в молодому віці.
Старший син князя Євстафія Сангушка Роман-Адам  – перший з роду князів Сангушків, що народився у Славуті. У 1831 році князь Роман, впливовий магнат Волині, став учасником повстання поляків за незалежність Польщі від російської імперії як ад’ютант головнокомандувача повстанських військ. Взятого у полон, його судили за порушення присяги царю. На запитання суддів про те, як він оцінює свою участь у повстанні, князь Роман відповів: “З переконанням”. Цей мужній вчинок був причиною надто суворого вироку суду. Князя позбавили всіх титулів і звань, права володіння маєтками на Волині, розжалували до рядового і за велінням царя відправили на поселення в Сибір. Слова “З переконанням” стали девізом князя, Романа Сангушка знали у Європі під прізвиськом “Сибіряк”.
У 1832 р. князя Романа за його проханням зачислено рядовим Сибірського лінійного батальйону, а згодом, теж за власним бажанням, переведено рядовим на Кавказ, де точилися військові дії з горцями. Вся кавказька служба князя складалася з безперервних походів і бойових сутичок. Він проявляв особливу сміливість, був двічі поранений, нагороджений орденом. Внаслідок травми голови при падінні з коня, князь повністю втратив слух.
У березні 1845 року князь повернувся у Славуту. Будучи управляючим славутських маєтків, позбавлений княжого і дворянського титулів, Роман-Адам Сангушко запровадив систему сівозмін на полях, розробив план раціонального використання лісів, завів обширні розсадники для вирощування молодняку дерев, розбив ліси на сектори, намагаючись зберегти ліси, купляв дрова на стороні для потреб своїх фабрик і заводів. Князь Роман заснував цукроваріння на Волині, для чого побудував 5 цукрових заводів, в т.ч. Клембівський, Антонінський та рафінадний комбінат у Шепетівці.
У 1857 р. цар Олександр ІІ повернув йому княжий титул. Князь Роман-Адам Сангушко, якого славутчани знали як Романа Старшого, помер у Славуті у 1881 р. 
Роман-Даміан Сангушко – останній славутський князь, син молодшого брата Романа-Адама князя Владислава-Героніма Сангушка. 
У 1851 р. він був проголошений спадкоємцем Волинського помістя князів Сангушків. Щоб мати право на спадкоємність, поступив на службу в російську армію юнкером лейб-кінної гвардії у Петербурзі, прийняв російське підданство.
Князь Р.В.Сангушко понад чверть століття був почесним суддею, гласним земства, кореспондентом наукових установ. Він займався благодійницькою діяльністю: аби не залишити робочих без заробітку, його заводи і фабрики працювали і тоді, коли їх робота була збитковою для князя. Він давав кошти на будівництво і ремонт костьолів в Острозі, Києві, Бердичеві, Рівному, Фастові, на управління римо-католицької семінарії у Житомирі.
  У Славуті Роман Сангушко у 1876 році заснував кумисолікувальний заклад, де в 1904 році, можливо, перебувала на лікуванні Леся Українка, побудував лікарню для безкоштовного лікування робітників з притулком для непрацездатних і дітей.
Життя 85-річного князя Романа трагічно обірвалося за тиждень до Жовтневої революції. 1 листопада 1917 року виникла сутичка між драгунами, які охороняли володіння князя, і піхотинцями 264 піхотного полку, дві роти якого стояли в селі Улашанівці. 
Ранком цього дня драгунський роз’їзд виявив у лісі двох солдатів, які самовільно рубали ліс. Зустрівши з боку солдатів опір, на вимогу припинити рубку один з драгунів вдарив шаблею плазом солдата.
Цей інцидент і став приводом виникнення подальших трагічних подій. Довідавшись про сутичку, дві роти солдатів самовільно розібрали гвинтівки і  відправи­лися у Славуту, де пограбували склади гвинтівок і боєприпасів. Частина солдатів оточила палац, відкрила по ньому стрілянину, потім   солдати кинулися у палац і вивели князя. Оточивши тісним кільцем і підштовхуючи ззаду, натовп провів князя через парк на вулицю в напрямку центру міста. За парком князя впав. До князя підбігли три солдати і нанесли йому багнетами рани в груди, від яких він і помер. Майже на цьому місці (по вул.Миру) нещодавно місцевими підприємцями збудовано каплицю. Сам палац був пограбований і спалений, пізніше розібраний.
У Славуті і донині працює декілька підприємств, заснованих князями Сангушками: суконна та паперова фабрики, пивзавод.
Прикрашають місто розведені князями ліси, міський парк ім.Ф.М.Михайлова, відкривають двері для прихожан римо-католицький костьол і православна церква. 
Славутчани шанують пам’ять про князів Сангушків. Одна з найдовших вулиць міста носить  ім’я «Князів Сангушків», а Славутський пивзавод випускає добротне пиво «Князь Сангушко».
У 17-20 роках ХХ ст. Славута часто опинялась в епіцентрі подій громадянської війни. Місто за три роки більше десятка разів переходило з рук в руки воюючих сторін. 
У боях за визволення міста у червні 1920 року загинув робітник паперової фабрики Антон Сокол, ім’я якого носить одна з вулиць міста.
Невпинно розвивається Славута і в наші дні. Цілий ряд підприємств успішно подолали економічні труднощі в період становлення незалежної держави України, зуміли налагодити виробництво в нових економічних умовах.

У Славуті розгалужена мережа закладів освіти, в яких навчається більше 6000 дітей, діє 7 середніх шкіл, 2 гімназії, спеціалізований ліцей-інтернат з поглибленого вивчення основ наук та професійний ліцей, 7 дошкільних закладів, 2 навчально-виховних об’єднання, 5 позашкільних закладів. 
У 2005 році у новозбудованому приміщенні на 960 учнівських місць відкрито спеціалізовану загальноосвітню школу інформаційно-комунікативних технологій «Успіх» № 9. 
Багате місто Славута на установи культури. Це і Палац культури, центр культури і дозвілля (кінотеатр і парк), історичний музей, школа мистецтв, районний будинок культури, будинки культури комбінату «Будфарфор». 
Діють аматорські колективи художньої самодіяльності, муніципальний оркестр духових інструментів, дитячий зразковий фольклорний колектив «Перлинка» ЗАТО «Прогрес», народний танцювальний колектив «Нове покоління», аматорський хоровий колектив ДП «Славутський лісгосп», народний хор ветеранів війни і праці при Палаці культури та хор комбінату «Будфарфор». 
Найбільше багатство Славути – її щирі, працьовиті люди, які люблять своє місто. 
Промислова Славута стараннями своїх мешканців робить вагомий внесок у розбудову держави. І як тут не згадати слова місцевого поета Олександра Пахунова:       «Україно моя, Україно –  на таких от славутах стоїш!»

 

С.Ковальчук

  

СТАТУТ

територіальної громади міста

Славута

 

 

 

 

             / Затверджений  сесією   Славутської міської ради
Рішення № 1 від 17 липня 1998 р.   /

      Місцеве самоврядування в місті Славута існує як визнане держа­вою та гарантоване Конституцією України право територіальної гро­мади міста самостійно вирішувати питання місцевого значення в ме­жах, визначених Конституцією України та Законами України.
     Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через міську раду, її виконавчі органи, органи самоорганізації населення з метою якнайкращого задоволення соціально-економічних, культурних, побутових та інших потреб жителів міста у поєднанні з інтересами держави.
     Цей статут визначає форми та порядок здійснення місцевого са­моврядування територіальною громадою міста Славута, порядок ство­рення органів самоорганізації населення, гарантує всім членам територіальної громади міста право участі у місцевому самоврядуванні, встановлює регламентні правила і процедури реалізації цього права.
Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1.1. Загальна характеристика міста

Стаття 1. Місто Славута (спочатку як село Славутина) засноване в 1634 році, статус міста отримало в 1938 році, є самостійною само­врядною адміністративно-територіальною одиницею, в межах якого територіальна громада міста здійснює місцеве самоврядування і яка має право комунальної власності, свій місцевий бюджет та свою сис­тему органів місцевого самоврядування.
Стаття 2. Місто Славута має статус міста обласного значення і згідно з адміністративно-територіальним устроєм України входить до Хмельницької області.
Стаття 3. Територію міста утворюють землі в межах, визначених Постановою Верховної Ради України.
Стаття 4. Міське самоврядування в місті Славута поширюється і на землі за межами міста, які у відповідності із чинним законодав­ством відчужуються для потреб міста.
Стаття 5. Місто Славута є членом Асоціації міст України, може всту­пати до інших форм добровільних об’єднань, зберігаючи при цьому статус самоврядної територіальної одиниці, про що приймається відповідне рішення міської ради.
Стаття 6. Місто Славута на добровільних та договірних засадах може вступати в зносини з містами зарубіжних країн та входити до міжрайонних муніципальних асоціацій (союзів), фондів тощо в поряд­ку, передбаченому Законом.
Стаття 7. При входженні міста до українських та міжнародних добровільних об’єднань забороняється передача їм будь-яких само­врядних повноважень органів та посадових осіб місцевого самовряду­вання.
Стаття 8. Утворення на території міста територіальних зон із спеціальним статусом (історико-заповідних, лісопаркових, промисло­вих тощо) здійснюється у відповідності із Законом за поданням міської ради з врахуванням думки територіальної громади.
Глава 1.2. Територіальна громада міста
Стаття 9. Територіальну громаду міста складають жителі, об’єднані постійним проживанням у межах міста.
Стаття 10. Члени територіальної громади міста реалізують свої права на участь у місцевому самоврядуванні у формах та в межах, передбачених Конституцією України, Законами України, цим статутом.
Стаття 11. Міська рада може засновувати відзнаки, якими наго­роджуються жителі міста, інші громадяни України, іноземні особи та особи без громадянства, що мають видатні заслуги перед містом та внесли значний вклад в соціально-економічний та культурний розви­ток міста.
Перелік відзнак, підстави та порядок нагородження ними встанов­люється «Положенням про відзнаки міста», розробляється та затверд­жується за рішенням міської ради.

Глава 1.3. Правова основа статуту

Стаття  12. Статут міста Славута мас найвищу юридичну силу по відношенню до актів, які приймаються в системі місцевого самовряду­вання міста, за винятком рішень, прийнятих місцевим референдумом.
Дія статуту поширюється на всю територію міста і на територію, що знаходиться за межами міста, але у відповідності із Законом відчужені для потреб міста.
Стаття 13. Статут приймається на сесії міської ради більшістю голосів від загального складу ради.
Стаття 14. Офіційне тлумачення положень статуту може давати своїм рішенням лише міська рада.
Стаття 15. Зміни і доповнення до статуту вносяться рішенням міської ради, яке приймається більшістю голосів від загального складу ради, місцевим референдумом.
Пропозиції щодо зміни і доповнень до статуту вносяться до міської ради групою депутатів міської ради (не менш як ? від загального складу ради), головою міста або членами територіальної громади міста в порядку місцевої ініціативи.
Глава 1.4. Організаційно-правова, матеріальна та фінансова основи місцевого самоврядування
Стаття 16. Міська рада, її виконавчі органи є юридичними особа­ми, мають власні повноваження, надані Законами України, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до чинного законодавства.
Органи самоорганізації населення у разі створення діють у межах повноважень, наданих Законом та міською радою.
Стаття 17. У межах наданих Законом окремих повноважень вико­навчої влади виконавчі органи міської ради підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.
Стаття 18. Матеріальною та фінансовою основою місцевого само­врядування в місті є рухоме і нерухоме майно, доходи бюджету міста, позабюджетні цільові (в тому числі валютні) кошти, земля, природні ресурси, підприємства, організації та установи, що є у комунальній власності територіальної громади міста. Перелік об’єктів комунальної власності визначається рішенням міської ради на підставі Закону.
Зміни до переліку об’єктів комунальної власності вносяться відповідно до рішень міської ради, прийнятих на підставі Закону.
Стаття 19. Управління майном, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, здійснюють виконавчі органи міської ради у межах, визначених міською радою у відповідному рішенні.
Стаття 20. Доцільність, порядок та умови відчуження та надбання
об’єктів комунальної власності територіальної громади міста визначаються рішенням міської ради.
Стаття 21. Контроль за користуванням та розпорядженням об’єкта­ми комунальної власності територіальної громади міста ведуть відповідні тимчасові контрольні комісії міської ради. Порядок створення таких комісій та їх повноваження визначаються Законом та міською радою.
Стаття 22. Міська рада до 1 лютого кожного року через засоби масової інформації інформує територіальну громаду міста про стан комунальної власності міста і про майнові операції з об’єктами кому­нальної власності та про виконання бюджету минулого року.
Глава 1.5. Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями
Стаття 23. Відносини міської ради, її виконавчих органів з підприємствами, установами та організаціями, що знаходяться на території міста, базуються на дотриманні визначених Законом прав суб’єктів господарської діяльності і визначаються їх формою власності.
Стаття 24. По відношенню до підприємств та організацій, що пе­ребувають у комунальній власності територіальної громади, міська рада та її виконавчі органи здійснюють такі функції:

  • приймають рішення про їх створення, ліквідацію, реорганізацію
    та перепрофілювання;
  • встановлюють розмір частки прибутку, яка підлягає зарахуванню
    до міського бюджету;
  • встановлюють в порядку і межах, визначених законодавством
    тарифи щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших
    послуг.  Відносини міської ради та її виконавчих органів з цими
    підприємствами будуються на засадах підпорядкованості, підзвітності   та підконтрольності.

Стаття 25. Відносини міської ради та її виконавчих органів з
підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у
комунальній власності територіальної громади, будуються на договірній та податковій основі. Ці підприємства підзвітні, підконтрольні міській раді та її виконавчим органам у межах власних повноважень міської ради, наданих законом, а також з питань здійснення делегованих їм повноважень.  

Стаття 26. За пропозицією міського голови, виконавчого комітету, постійної комісії міська рада приймає відповідне рішення та вносить пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність територіальної громади міста підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об’єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для за­безпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб міста.
Стаття 27. Підприємства, установи організації усіх форм власності у разі продажу приміщень, споруд, інших об’єктів, які належать їм та знаходяться на території міста, враховують переважне право міської ради на придбання в комунальну власність, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-куль­турних потреб міста.
Розділ IIОрганізація місцевого самоврядування в місті
Глава 2.1. Загальні засади формування і функціонування системи місцевого самоврядування в місті.
Стаття 28. Система місцевого самоврядування в місті Славута виз­начається цим статутом у відповідності з Конституцією України та За­коном України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Вона включає:

  • територіальну громаду міста, яка складається із жителів, які
    постійно проживають в місті;
  • міську раду-представницький орган місцевого самоврядуван­
    ня, який представляє територіальну громаду міста;
  • міського голову;
  • виконавчі органи ради /виконавчий комітет, управління, відділи
    тощо/;
  • органи самоорганізації населення /квартальні та домові комітети/

Стаття 29. Міська рада інформує жителів міста через засоби ма­сової інформації про систему місцевого самоврядування, які діють в місті, не рідше одного разу на рік та не пізніше, як через місяць після змін у ній, які може внести міська рада.
Стаття ЗО. Розмежування повноважень між елементами місцевого самоврядування здійснюється згідно із Законом, цим статутом та
рішеннями міської ради.
Стаття 31. Міська рада, міський голова, виконавчі органи міської ради обираються, утворюються та діють згідно з Конституцією Украї­ни, Законом «Про місцеве самоврядування в Україні», з цим статутом. Вони здійснюють свою діяльність по реалізації функцій місцевого са­моврядування за дорученням територіальної громади міста від її імені та в її інтересах.
Глава 2.2. Форми участі громадян у місцевому самоврядуванні.
Стаття 32. Жителі міста Славута, члени територіальної громади здійснюють своє право на участь у місцевому самоврядуванні безпо­середньо або через міську раду та органи самоорганізації населення.
Стаття 33. Право членів територіальної громади міста на участь у здійсненні міського самоврядування може бути реалізовано в таких формах:
місцевий референдум;
вибори депутатів міської ради та міського голови;

  • загальні збори громадян за місцем проживання;
  • місцеві ініціативи;
  • громадські слухання;
  • участь у роботі органів місцевого самоврядування та робота на
    виборчих посадах місцевого самоврядування;
  • через взаємодію органів місцевого самоврядування та об’єднань
    громадян;
  • інші форми.

Глава 2.3. Місцевий референдум

Стаття 34. Місцевий референдум є формою вирішення територіальною громадою питань, віднесених законодавством Украї­ни до відання місцевого самоврядування шляхом прямого виявлення жителями міста, які згідно із Законом мають право участі в місцевому референдумі.
Стаття 35. Порядок призначення та проведення місцевого рефе­рендуму та перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються Законом.
Стаття 36. Одна десята частина громадян, що проживають на території міста Славути і мають право голосу, може порушити питання про дострокове припинення повноважень міської ради або міського голови за рішенням референдуму у порядку, визначеному законом.
Стаття 37. Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов’яз­ковими для виконання на території міста.

Глава 2.4. Вибори депутатів міської ради та  міського голови

Стаття 38. Вибори депутатів міської ради проводяться на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голо­сування відповідно до Закону.
Стаття 39. Міський голова обирається виборцями територіальної громади міста на основі загального, рівного, прямого виборчого пра­ва шляхом таємного голосування в порядку та на строк, визначений Законом.

Глава 2.5. Загальні збори громадян за місцем проживання.

Стаття 40. Компетенція та порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання встановлюється «Положенням про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні», затвердже­них Верховною Радою України та цим статутом.
Стаття 41. Збори громадян за місцем проживання можуть запро­вадити місцеві збори на засадах добровільного самооподаткування.
Стаття 42. У разі прийняття рішення про самооподаткування в рішенні загальних зборів громадян обов’язково визначаються:

  • мета, з якою запроваджується самооподаткування;
  • термін дії самооподаткування;
  • територія, на якій запроваджується самооподаткування;
  • порядок збирання та витрачання коштів населення, які зібрані на
    засадах самооподаткування;
  • порядок звітності перед населенням міста про витрачання коштів
    самооподаткування.

Глава 2.6. Місцеві ініціативи

Стаття 43. Члени територіальної громади міста Славута мають право ініціювати розгляду міській раді будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування Законом у порядку, встановле­ному цим статутом.
Стаття 44. Право на участь в ініціюванні та внесенні питань на розгляд міської ради мають члени територіальної громади міста Сла­вута, які досягли 16 років.
Стаття 45. Для ініціювання розгляду у міській раді питань члени територіальної громади створюють ініціативну групу у складі 5 /не менше/ жителів міста Славути, про що складають заяву, підписану всіма членами ініціативної групи. Ця заява реєструється в міській раді. В заяві необхідно вказати:

  • прізвище, ім’я та по батькові всіх членів ініціативної групи;
  • мета створення ініціативної групи;
  • територія, від якої ініціюється розгляд питань у міській раді /
    мікрорайон, житловий комплекс, вулиця, квартал, будинок/;
  • місце та час проведення зборів громадян за місцем проживання
    для ініціювання розгляду питань у міській раді;

інші відомості.
Стаття 46. Після реєстрації заяви ініціативна група проводить збо­ри громадян за місцем проживання з питань місцевої ініціативи з обо-в’яковою участю депутатів міської ради. На зборах визначаються конкретні питання місцевої ініціативи для внесення на розгляд ради.
На зборах обов’язкова присутність не менше ЗО громадян, членів територіальної громади міста /без врахування депутатів міської ради/
Міська рада сприяє ініціативній групі у проведенні зборів грома­дян. Відповідальність за підтримання громадського порядку під час проведення зборів несе ініціативна група, що є обов’язковою умовою проведення таких зборів.
Стаття 47. Збори громадян за місцем проживання з питань місцевої ініціативи приймають відповідне рішення більшістю громадян, присутніх на зборах, відкритим або таємним голосуванням, що вирішується збо­рами. Рішення зборів підписуються головою та секретарем зборів.
Стаття 48. За результатами зборів складається протокол, який у двох примірниках подається ініціативною групою в міську раду.
У протоколі має бути зазначена кількість присутніх громадян, прізвища, ім’я та по батькові присутніх депутатів міської ради, питання місцевої ініціативи, які пропонуються зборами громадян на розгляд міської ради. До протоколу додається список громадян, які були присутніми на зборах із зазначенням їх місця проживання та віку. Про­токол підписується головою та секретарем зборів і присутніми на збо­рах депутатами міської ради.
Стаття 49. У строк не пізніше, ніж через 7 днів після подання в міську раду, протокол зборів громадян розглядається радою голів комісій за участю міського голови або секретаря ради. Рада голів комісії дає доручення відповідній депутатській комісії міської ради для підготовки розгляду питання місцевої ініціативи на сесії міської ради.
Стаття 50. Міська рада на своїй сесії обов’язково на відкритому засіданні розглядає місцеву ініціативу за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи та приймає відповідне рішення.
Стаття 51. Рішення, прийняті міською радою з питань місцевої ініціативи, обов’язково публікується в газеті, співзасновником якої є міська рада, у термін не пізніше, ніж через 10 днів після його прийнят­тя. Копія рішення надається ініціативній групі з питань місцевої ініціативи.
Стаття 52. Ці рішення набувають чинності після опублікування в газеті, співзасновником якої є міська рада.
Стаття 53. Повторний розгляд питань місцевої ініціативи на сесії міської ради проводиться не раніше, ніж через рік після прийняття попереднього рішення з цього питання.

Глава 2.7. Громадські слухання

Стаття 54. Громадське слухання - зустріч членів територіальної громади з депутатами міської ради, міським головою, іншими посадовими особами міської ради, її виконавчих органів та органів самоорганізації населення.
Стаття 55. Під час громадських слухань члени територіальної гро­мади заслуховують депутатів та посадових осіб, порушують питання та вносять пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.
Стаття 56. Громадські слухання в місті Славута проводяться по кожному з виборчих округів по виборах депутатів міської ради не рідше одного разу на рік. Дозволяється проведення слухань одразу по кількох виборчих округах /але не більше З/.
Стаття 57. Підготовку та проведення громадських слухань забез­печує секретар та апарат ради.
Стаття 58. Графік проведення зустрічей з депутатами міської ради складається апаратом ради за погодженням з депутатами.
Стаття 59. Дата проведення громадських слухань доводиться до відома громадян не пізніше, ніж за 14 днів до їх проведення через міські засоби масової інформації і через квартальні, вуличні та домові комітети.
Стаття 60. Приміщення для проведення громадських слухань за­безпечує міська рада.
Стаття 61. Під час зустрічей з депутатами міської ради обов’язко­ва участь посадових осіб виконавчих органів міської ради. Перелік посад визначається секретарем ради.
Стаття 62. Один раз на рік у строк, визначений за погодженням з міським головою, проводиться його зустріч з громадянами, де він звітує про свою роботу.
Стаття 63. Апарат ради подає на розгляд виконавчих органів ради перелік пропозицій, які внесені за результатами громадських слухань. Пропозиції обов’язково розглядаються виконавчими органами у дво­тижневий термін після подання та визначається можливість виконан­ня.
Під час цього розгляду може бути присутнім депутат міської ради із відповідного виборчого округу.
Стаття 64. Результати розгляду пропозиції виконавчими органами повертаються в апарат ради, який ставить до відома депутата міської ради.
Стаття 65. За письмовим поданням депутата міської ради пропозиції розглядаються виконавчим комітетом на його засіданні або на сесії міської ради.
Стаття 66. Не пізніше 15 грудня поточного року міська рада через свою газету інформує громадян міста про результати розгляду пропозицій, які внесені за результатами громадських слухань по ви­борчих округах.
Глава 2.8. Участь у роботі місцевого самоврядування та робота на виборних посадах місцевого самоврядування.
Стаття 67. Жителі міста мають право бути присутніми на відкритих засіданнях міської ради.
Особи, що виявили бажання відвідати сесію міської ради, повинні не пізніше як за 3 дні до її відкриття подати відповідну заяву на ім’я секретаря ради.
У разі неможливості забезпечити відвідування сесії міської ради жителями міста з технічних причин секретар ради забезпечує трансляцію її засідань по міській радіомережі.
Стаття 68. Жителі міста мають право брати участь у засіданнях виконавчого комітету при розгляді питань, пов’язаних з їх конституційними правами, забезпечення яких віднесено до компетенції міського самоврядування.
Для реалізації цього права особи, які виявили бажання брати участь у засіданні виконавчого комітету, подають заяву на ім’я керуючого спра­вами виконавчого комітету не пізніше, ніж за 3 дні до засідання.
Стаття 69. Жителі міста мають право брати участь у засіданні постійних комісій міської ради під час обговорення проектів міського бюджету та програм соціально-економічного і культурного розвитку, розвитку заяв жителів міста.
Стаття 70. Жителям міста Законом України гарантується право бути обраними на посади міського самоврядування, які визначені як виборні.

Глава 2.9. Взаємодія органів місцевого самоврядування

та об’єднань громадян.
Стаття 71. Об’єднання громадян на території міста Славута діють на підставі чинного законодавства України.
Стаття 72. Для проведення масових засобів /зборів, мітингів, демонстрацій тощо/ зареєстроване об’єднання громадян повідомляє про це у письмовій формі виконавчий комітет.
У повідомленні за підписом керівника організації або осередку необхідно вказати мету, місце та час проведення заходу, передбачу­вану кількість громадян, які візьмуть участь у заході.
Громадський порядок під час проведення заходів забезпечує керівництво об’єднання громадян або його осередку та міський відділ управління внутрішніх справ України в Хмельницькій області.
Стаття 73. Для отримання від органів місцевого самоврядування інформації, необхідної для реалізації мети та завдань, об’єднання гро­мадян, або його осередок надає письмову заяву за підписом керівника на ім’я секретаря ради. У заяві необхідно вказати мету надання та об’єм необхідної інформації.
Інформація надається об’єднанню громадян за підписом секрета­ря ради у термін не пізніше місяця з дня подання заяви.
Стаття 74. Причиною відмови у наданні необхідної інформації мо­жуть бути:

  • інформація, яка містить державну таємницю;
  • інформація, яка не є необхідною для реалізації мети та завдань
    об’єднання громадян.

Стаття 75. Пропозиції до органів місцевого самоврядування пода­ються загальними зборами об’єднань громадян або їх осередків в місті на ім’я посадових осіб місцевого самоврядування у письмовій формі за підписом керівника організації.
Орган місцевого самоврядування розглядає ці пропозиції та на­дає обгрунтовану відповідь не пізніше, ніж через місяць після їх над­ходження.
Глава 2.10. Інші форми участі громадян, членів територіальної громади міста в здійсненні місцевого самоврядування.
Стаття 76. Перелік форм участі жителів міста в здійсненні місцевого самоврядування, визначений главами 2.3-2.9, цього статуту не є ви­черпаним.
Стаття 77. Жителі міста мають право пропонувати органам місцевого самоврядування нові форми участі в здійсненні місцевого самоврядування, якщо вони не суперечать чинному законодавству Ук­раїни.
Органи та посадові особи місцевого самоврядування сприяють встановленню та розвитку нових форм участі громадян у здійсненні місцевого самоврядування.
Розділ IIIОргани самоорганізації населення в місті

Глава 3.1. Система органів самоорганізації населення.

Стаття 78. Органи самоорганізації населення - це органи, створені за ініціативою жителів міста з дозволу міської ради /будинкові, вуличні, квартальні комітети/.
Стаття 79. Систему органів-самоорганізації населення в місті скла­дають: домові, вуличні, квартальні комітети.
Стаття 80. Строк повноважень органів самоорганізації населення визначається жителями відповідних територій міста самостійно.
Глава 3.2. Порядок формування органів самоорганізації населення
Стаття 81. Порядок формування органів самоорганізації населен­ня визначається чинним законодавством та цим статутом.
Стаття 82. Для отримання дозволу на створення відповідного органу самоорганізації населення члени територіальної громади міста в по­рядку, встановленому главою 2.6 цього статуту, звертаються до міської ради.
Стаття 83. Міська рада може наділяти органи самоорганізації на­селення власною компетенцією, фінансами та майном.
Стаття 84. Вибори органів самоорганізації населення відбуваються на загальних зборах громадян за місцем проживання після одержання ініціативною групою копії рішення міської ради про дозвіл на створен­ня відповідного органу.
Порядок проведення таких загальних зборів громадян має відповідати главі 2.5 цього статуту.
Розділ IV-Гарантії місцевого самоврядування
Глава 4.1. Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальною громадою.
Стаття 85. Органи та посадові особи місцевого самоврядування, які підзвітні, підконтрольні та відповідальні перед територіальною гро­мадою, два рази на рік інформують населення міста про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення.
Порядок надання цієї інформації, способи її оприлюднення визна­чаються міською радою та міським головою.
Стаття 86. Посадові особи місцевого самоврядування зобов’язані щомісяця проводити прийом жителів міста з особистих питань.
Перелік осіб та графіки прийому громадян, узгоджені міським го­ловою, оприлюднюються через місцеві газети та телерадіокомпанію не рідше одного разу на рік.     ;
Стаття 87. Реалізація права територіальної громади на достроко­ве припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого са­моврядування відбувається у відповідності із чинним законодавством.
Глава 4.2. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед юридичними та фізичними особами.
Стаття 88. Органи та посадові особи місцевого самоврядування зобов’язані не допускати неправомірних рішень та дій, що ведуть за собою відшкодування шкоди за рахунок коштів міського бюджету та власних коштів посадових осіб. Така ж відповідальність наступає і в результаті бездіяльності органів та посадових осіб місцевого само­врядування.
Порядок відшкодування встановлюється Законом.
Розділ VСимволіка міста
Глава 5.1. Герб міста.
Стаття 89. Місто Славута має свій герб.
Герб поділено на три частини. В верхній частині на блакитному полі - назва міста, виконана старослов’янським шрифтом, в середній частині на жовтому полі - зображення сосни та хвилястої стрічки, а також зображення арабського скакуна, у нижній частині герба на бла­китному полі -чорно-червоне залізничне колесо і дві лаврових гілки, пов’язані в центрі датою заснування міста.
Стаття 90. Зміст, опис та порядок використання герба визначається міською радою згідно із Законом.

ПОЧЕСНІ ГРОМАДЯНИ


Відзнаку Славутської міської ради  «За заслуги перед славутчанами» отримали:

Буряк Сергій Васильович - голова Державної податкової адміністрації України.
Караван Марія Олександрівна - – вчитель української мови та літератури.
Лозовягін Микола Григорович - головний хірург
Максимчук Олена Зіновіївна - головний спеціаліст центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
(Рішення ХVІ сесії від 29.02.2008р. №6-16/2008)
***
Лавренюк Леонід Михайлович - голова правління ЗАТ «Славутський пивоварний завод».
Сівак Володимир Васильович - лікарь-педіатр-неонатолог акушерського відділення Славутської центральної районної лікарні.
Супрун Анатолій Гнатович - директор комбінату «Естафета».
(Рішення ХХІ сесії від 25.07.2008р. №5-21/2008)
***
Гладуняк Іван Васильович - голова Хмельницької обласної   Ради.
Гав’юк Світлана Василівна - завідуюча гінекологічним відділенням  Славутської центральної районної лікарні.
Рабчун Людмила Василівна - двірник ЖЕК комунального підприємства «Славутське ЖКО».
(Рішення ХХVІІІ сесії від 05.03.2009р. №7-28/2009)
***
Зайонц Микола Мар’янович - голова спостережної ради ЗАТ «Горинь»  
Кушнерук Олександр Анатолійович - голова благодійної організації міськрайонного товариства інвалідів – «спинальників» «ІНВАВІЗ» .
(Рішення ХХХІІ сесії від 26.06.2009 №3-32/2009)
***
Ковальчук Станіслав Францович - директор Славутського історичного музею.
(Рішення ХХХІV сесії  від 28.08.2009 №4-34/2009)
***
Калашніков Іван Миколайович – ветеран Великої Вітчизняної війни, учасник бойових дій.
Кабарчук Василь Петрович - ветеран Великої Вітчизняної війни, учасник бойових дій.
(Рішення ХХХХІІ сесії від 30.04.2010р. №3-42/2010)

Почесні громадяни міста Славути:

Кузовков Гнат Васильович (24.07.1918р. – 18.08.1980р.). Уродженець Орловської  області Росії. Комісар партизанського з’єднання ім. Ф.М. Михайлова. Заслужений працівник культури УРСР. З 1978 року – почесний громадянин Славути.

Фрідман Артур Давидович, народився 26.03.1949 року у м. Славута. Генеральний директор ЗАТ «Об’єднання «Прогрес». Заслужений будівельник України (2005).

Яроцька Аліція Федорівна, народилася 19.04.1931 року у м. Славута. Бригадир прядильниць Славутської суконної фабрики. Герой Соціалістичної праці (2005р.).

 Виростков Микола Іванович, народився 12.12.1937 року в Росії. Заслужений працівник промисловості України. Директор ЗАТ «Комбінату «Будфарфор» (1984-2001рр.), почесний громадянин міста (2006р.).

Мосійчук Василь Миколайович (11.12.1937р. - 20.02.2008р.). Уродженець с. Колом’є. Голова Славутського міськвиконкому у 1980-1988рр. Почесний громадянин міста (2006р.).

Кацив Петро Дмитрович, народився 05.02.1953 року у м. Славута. Заслужений працівник транспорту Росії, доктор технічних наук, міністр транспорту Московської області. Почесний громадянин міста (2008р.).

Денисов Олександр Миколайович, народився 07.03.1955 року. Проживав у м. Славута з 1956 року. Генерал-лейтенант, кандидат військових наук, комендант м. Москва. Почесний громадянин міста (2008р.).

Гамов В’ячеслав Георгійович, народився 01.09.1952 року у м. Славута. Голова комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України. Заслужений працівник освіти України. Почесний громадянин міста (2008р.).

 

Перелік пам'яток історії, архітектури та монументального мистецтва м. Славута, занесені до Державного реєстру пам'яток історії та культури України, станом на 01.01.2010 р.

№ за/п

Охорон­ний №

Назва

Адреса

Дата події

Опис події

Дата встанов­лення

Примітка

1.

1036

Братська могила радянських воїнів

вул. Соборності, 29

1941-1945 рр.

Перепоховано 426 воїнів радянської армії і
партизанів, в тому числі Герої Радянського
Союзу Ф.М.Михайлов і Жулов

1986 р. (заміна)

Пам'ятка історії

2.

1037

Кладовище радянських військовополонених

За 1, 5 км на
південний схід від
міста

1941-1944 рр.

640 братських могил радянських
військовополонених, померлих у
концтаборі

2007 р. (заміна)

Пам'ятка історії

3.

1040

Могила прикордонника В.М.Сметаніна

вул. Соборності,3

1933 р.

Загинув при охороні державного кордону. Перепоховано у 1993 р.

1967 р

Пам'ятка історії

4.

1041

Могила ГРС А.З. Одухи

вул. Соборності, 29

1967 р.

Командир партизанського з'єднання ім.
Михайлова, Герой Радянського Союзу А.
3. О духа помер у м. Славута

1986 р.

Пам'ятка історії

5.

1851

Могила, прикордонника • Г.Я.Варавіна

вул. Соборності, 3

1933 р.

Загинув при охороні державного кордону. Перепоховано у 1993 р.

1972 р.

Пам'ятка історії

6.

1852

Меморіальна плита на
будинку, де розміщався
штаб І Українського
фронту

вул. Сокола, 21

1944 р.

Проживав командуючий І Українського
фронту Маршал Радянського Союзу
Г.К.Жуков

1974 р.

Пам'ятка історії

7.

1853

Пам'ятник ГРС А.З.Одусі

вул. Миру, 104

1910-
1967 рр.

Командир партизанського з'єднання ім. Ф.М. Михайлова, ГРС А. 3. Одуха

1977 р.

Пам'ятка монументаль­ного мист-ва

8.

1854

Пам'ятник ГРС Ф.М.Михайлову

вул. Соборності, 12

1892-1942 рр.

Керівник міжрайонної підпільної
антифашистської організації, страчений у
місті Славуті в серпні 1942 року

1962 р.

Пам'ятка монументаль­ного мист-ва

9.

1884

Приміщення лікарні, в
якому працював
ГРС Ф.М.Михайлов

вул. Соборності, 29

1939-1942 рр.

Керівник міжрайонної підпільної
антифашистської організації у
м. Славута

1967 р.

Пам'ятка історії

10.

2158

Могила ГРС С.І.Дикалова

вул. Я.Мудрого, 17

1949 р.

Звання Героя Радянського Союзу отримав при визволення Києва з-під окупації

1950 р.

Пам'ятка історії

11.

2159

Могила моряка крейсера
«Варяг»
А.Д.Войцеховського

вул. Я.Мудрого,3

1956 р.

Ветеран флоту, учасник бою крейсера «Варяг» з японською ескадрою у 1905 р.

1957 р.

Пам'ятка історії

12.

2160

Братська могила
розстріляних мирних
громадян (євреїв)

вул.Ізяславська,11

1942 р.

Місце розстрілу 2500 громадян Славути єврейської національності

1986 р

Пам'ятка історії

13.

1699

Торгові ряди

площа Шевченка

XVIII ст.

Приміщення торгових рядів і ратуша

XVIII ст.

Пам'ятка архітектури

14.

 

Костьол Святої Дороти

вул. Кн.Сангушків, 2

1825 р.

Приміщення РКЦ і усипальниця князів Сангушків

1825 р.

Пам'ятка архітектури

Перелік об'єктів історії, архітектури та монументального мистецтва м. Славута, станом на 01.01.2010 року, не занесених до державного реєстру

№ за/п

Назва

Адреса

Дата події

Опис події

Дата встанов­лення

Примітка

1.

Будинок адміністрації князів Сангушків

вул. Соборності, 4

XVIII ст.

Адміністративне приміщення і конюшня
князів Сангушків, у якому жив князь
Р.Є.Сангушко

Кін. XVIII ст.

Об'єкт історії

2.

Братська могила жертв фашизму

вул. Д.Галицького, 2

1942 р.

Могила-криниця, куди кинуто єврейських дітей у червні 1942 р.

1991 р.

Об'єкт історії

3.

Братська могила жертв фашизму

вул. Д.Галицького, 2

1942 р.

Могила-льох, де розстріляно 15 євреїв похилого віку

1991р.

Об'єкт історії

4.

Братська могила жертв фашизму

вул. Волинська, 100

1941 р.

Могила на кладовищі, куди перепоховано 8 останків євреїв, розстріляних у 1941р.

2000 р

Об'єкт історії

5.

Могила цадика Шапіро

вул. Волинська, 100

Кінець XVIII ст.

Цадик М.Шапіро - керівник єврейської общини міста у XVIII ст.

1999 р.

Об'єкт історії

6.

Меморіал славутчанам, полеглим у війні 1941-1945 рр.

вул. Соборності, 20

1941-
1945 рр

На меморіалі прізвища загиблих на фронтах ВВв 718 жителів м. Славута

1995 р.

Пам'ятний знак

7.

Кладовище братських могил радянських воїнів

За 1, 5 км на півден­ний схід від міста

1941-1944 рр.

Перепоховано у 2007 -2009 рр. останки
радянських воїнів, що загинули в
концтаборах

2007-2009 рр.

Об'єкт історії

8.

Інтернаціональна братська могила

За 1, 5 км на півден­ний схід від міста

1941-
1944 рр.

Перепоховано у 2007-2009рр. 123 останки
воїнів іноземних держав, що загинули у
таборах на Україні

2007-2009 рр.

Об'єкт історії

9.

Обеліск на честь учасників бойових дій в Афганістані

вул. Соборності, 3

1979-1989 рр.

Занесено імена загиблих у Республіці Афганістан і померлих в наступні роки

2002 р.

Пам'ятний знак

10.

Обеліск на честь ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС

вул. Кузовкова, 19

1986-1990 рр.

297 жителів Славутського району брали
участь у ліквідації наслідків аварії на
ЧАЕС

2006 р.

Пам'ятний знак

11.

Меморіальна дошка на честь ГРС Л.Х.Паперника

вул. Паперника, 8

1942 р.

Виходець із Славути Л.Х.Паперник загинув при обороні Москви

1954 р.

Об'єкт історії

12.

Будинок, в якому проживав Ф.М. Михайлов

вул. Соборності, 29

1939-1942 рр.

Проживав керівник міжрайонної підпільної антифашистської організації у м.Славута

1967 р.

Об'єкт історії

13.

Пам'ятник жертвам
політичних репресій і
Голодомору

вул. Соборності, 3

30-ті роки XX ст.

На Славутчині від голоду 1933 р. померло 1760 мешканців

1994 р.

Об'єкт монументаль­ного мист-ва

14.

Меморіальна плита на честь
назви вулиці іменем
А. Р. Сокола

вул. Сокола, 15

1920 р.

Вулиця названа іменем робітника
Славутської паперової фабрики, який
загинув у бою з білополяками

50-ті рр. XX ст.

Об'єкт історії

15

Меморіальна плита на честь
назви вулиці іменем
Г. В. Кузовкова

вул. Кузовкова, 1

1941-1944 рр

Вулиця названа іменем комісара
партизанського з'єднання імені Ф,
Михайлова Г. В. Кузовкова

1982 р.

Об'єкт історії

16.

Меморіальна плита на честь
перебування в будинку В. М.
Чорновола

вул. Хмельницького,
89

1991, 1994 рр.

У РБК виступав депутат Верховної Ради України, голова НРУ В. М. Чорновіл

2000р.

Об'єкт історії


Відповідальний за пам'ятниково-охоронну роботу у місті Славуті, директор музею

Погода в Україні

Счетчик посещений Counter.CO.KZ - бесплатный счетчик на любой вкус!

 

 Наша адреса:

30000

Хмельницька область

місто Славута

вул. Ярослава Мудрого №64

Міська бібліотека для дорослих

 Режим роботи:

Бібліотека обслуговує

щоденно з 9 до 18 годин

перерва на обід:

З 13 до 14 годин

 

Вихідний день – субота



Ми в соціальних мережах: